Буковина СБУ

Статьи

Контрабанда на Буковині — явище не нове! Вона була, процвітає і, вірогідно, ще довго буде існувати. Але всьому є межа, тим більше, якщо її організаторами, керівниками та натхненниками є співробітники органів Служби безпеки України працівники знаменитих спецпідрозділів «К». Але почнемо все по порядку. Проводжаючи у 1997 році на підвищення в м.Київ свого шефа Є.Скулиша (ставленика і любимця першого українського генерала Буковини Миколи Кушніра, якому постійно передавав контрабандні гроші, та нелюбимця новопризначеного в 1995 році на цю посаду Василя Вакарюка, що на декілька порядків жив бідніше за керівника «К» і справедливо бачив, що Є.Скулиш нагло присвоює більшу частину брудних грошей, на котрі за посадою має право він), в той час начальника відділу «К» Управління СБ України в Чернівецькій області, який вже добре знав толк в контрабанді, зокрема, за контрабандні гроші не лише придбав шестикімнатну квартиру на центральній площі Чернівців, престижну на той час іномарку, але й зумів купити підвищення , яке давало прямий вихід на генеральську посаду, йоіо тоді молодий заступник Михайло Глуговський, з теперішній заматерілий начальник 2 управління Головного управління «К» Служби безпеки України, котрий часто мелькає на екранах телевізорів як основний борець з контрабандою наркотиків в Україні, ще не знав яке щастя звалилося на нього Отримавши на зв’язок контрабандиста № 1 області Юрія Радуловича Кушніра, крім оперативних, Михайло Васильович Глуговський швидко зумів налагодити з ним «ділові» стосунки. Грошей від контрабанди вистарчало щоб «чесно» розділити в ОДА, прокуратуру, СБУ, міліцію, податкову,митникам, але й левова частина залишалася собі. Прибуток 50% на 50%, була угода з «кадебістом», як розповідає, коли напивається, Юрій Кушнір. За свої послуги, бо став передавати більше контрабандних грошей, від начальника Управління СБУ В.Вакарюка , начебто як багатодітний батько (троє дівчат), М.Глуговський отримав в один день дві трьохкімнатні квартири, які сьогодні оцінюються по 120 тисяч доларів США кожна. Відбирати інформацію на Ю.Кушніра з цього часу в УСБУ в Чернівецькій області стало « правилом поганого тону». Оперу, який її отримував, рекомендувалося не оформляти матеріали документально. Навіть написаною і офіційно зареєстрованою письмово, вона не бралася на облік, а недоумкуватих чи непокірних швидко «ставили на місце» , знімаючи премію або переводячи на ділянки, не пов’язані з боротьбою з контрабандою. Але, поступово, влаштовувати зовні тихого, спокійного, улесливого амбітного молодого влаштовувала і посада, тому в слід за «шефом» за контрабандні гроші, він подався на підвищеня в Київ. Поталанило й тут. Очоливши центральний підрозділ по 6оротьбі з контрабандою наркотиків, який до цього вважався неприбутковим, та розібравшись що до чого, М.Глуговський розпочав з Ю.Кушніром новий бізнес — контрабанду «важких» наркотиків через Буковину, де ними все «схоплено». Але сталася невдача, яка на довгий час відбила у неоукрнаркобаронів охоту до цієї справи. В кінці 1999 року вантажний автомобіль, що належав Кушніру, який перевозив 40 кг героїну, затримали румунські правоохоронці. Суд тривав майже три роки. Врешті Кушніру за хабарі з «общака» вдалося відкупитися. Суд визнав, що водії неначе не знали, яке зілля було завантажене в їхній автомобіль. Далі сталося ще гірше: пійманого з контрабандою в особливо великих розмірах Ю.Кушніра заарештував порядна та чесна людина (яких, до речі, більшість в органах СБ України, це виродки глуговські є виключенням) начальник напрямку по боротьбі з контрабандою відділу «К» УСБУ в Чернівецькій області підполковник Копєйкін. В цій ситуації вийти «сухим з води» Кушніру, на прохання Глуговського, допоміг тодішній начальник відділу «К»>, а теперішній заступник начальника УСБУ в Чернівецькій області, Ярослав Гавриш. Копєйкіна було визнано «придурком» , «алкоголіком» та невдовзі звільнено, ідо ще раз послужило уроком для тих, хто смів зачепити Ю.Кушніра. Його контрабандна діяльність, до кришування якої і розподілу грошей долучився Гавриш, стала зростати у геометричній прогресії, а статки Гавриша, який сьогодні вже декількаразовий доларовий мільйонер, — у арифметичній, тим більше, що ніхто не заваджав: Вакарюка перевели в Київ, а нового начальника управління у курс контрабандних справ не ввели. Все йшло добре доки в область у 2003 році не було призначено начальником УСБУ вірного сина СДПУ(о) Юрія Кіцула. Вихідець з напівжидівської сім’ї з м.Снятина, що на Івано-Франківщині, ще у перші роки української влади зарекомендував себе з позитивного боку. Виїхавши у Німеччину під установочними даними вбитого кримінального авторитета, він повернув в Україну 4 млн доларів США, які той тримав в іноземному банку. Гроші поділили чесно: 2 млн дружині покійного, що погодилась на оборудку, та по «штуці» Кіцулу і Вакарюку. Перебравшись за хабарі на кримінальні гроші в Київ у Департамент контрозвідувального захисту економіки, Ю.КІцул знову розпочав бурхливу діяльність по поверненню в Україну коштів, які незаконно знаходяться за її межами. Але, при цьому, через підлеглих перевів 2 млн грн не на рахунки держави, а на спец рахунки, спеціальновідкриті для крадіжки. Не повезло! Спіймали за руку. Від арешту спасли однопартійці, а згодом банкір СДПУ(о) Плужніков , собутильник та одногрупник героя, через Медведчука домігся щоб злодюжку призначили начальником Чернівецького УСБУ. Зголоднілий за «зеленими», які виклав за посаду однопартійцям, Ю.КІцул, який, правду сказати, добре володів оперативною обстановкою в області, знав що таке контрабанда і завжди люто заздрив Скулишу, котрий користав з неї, увірвавшись на Буковину та став засосувати гроші як торнадо. Негайно відсторонив від кураторства відділом «К» ожирілого від американських доларів Гавриша та зняв з посади начальника напрямку по боротьбі з контрабандою Баранецького, племінника Є.Скулиша. Призначив новим своїм заступником і куратором лінії «К» колишнього відданого підлеглого Андрія Тарновецького, якого його великий друг і колега, керівник обласног о осередку СДПУ(о) Михайло’Папієв прийняв у керівну та направляючу партію краю, видавши при цьому партійний квиток за № 3, чим не міг нахизуватись недолугий Андрій Володимирович, котрий вважав, що есдеки взяли владу в області і державі навічно. За лічені місяці Ю.КІцул поставив «на коліна» всіх, без вийнятку, контрабандистів області. Кожного заставив заплатити «за знайомство» та встановив важку непомірну помісячну ренту, через це багато хто з них навіть був змушений змінити бізнес. Такого гніту Буковина не пам’ятала з часів хана Батия. Присвоїв конфіскований «Мерседес-600», внаслідок шахер-махерів з бюджетними грошима у власності Кіцула появилася величезна квартира вартістю 450 тис доларів біля самого Чернівецькоо університету. Квартиру, знову ж таки, відремонтували за рахунок коштів, списаних на ремонт Управління. Особливо старався начфін Куценко.

Крадіжки державних коштів та побори з підприємців були на стільки масштабними, що лише на крихти від них Куценко, до рук якого всі предмети , особливо гроші, що не так лежать, мають властивість прилипати, теж купив собі «Мерседеса», а синові — студенту «Фольксваген». За великі заслуги на ниві здобування коштів для Кіцула Куценко був призначений начальником господарського відділу, достроково отримав звання полковник,(доньці -прапорщику терміново введено офіцерську посаду та присвоїне офіцерське звання ), навіть послали подання на заступника начальника УСБУ, чим добре насмішили не лише курей, а й столичних кадровиків.

Не губив часу й Тарновецький. «Я син генерала і теж маю бути генералом», часто любить повторювати він. Андрій Тарновецький, як і його брат — колишній співробітник УСБУ у Львівській області, який приймав участь у змові по підготовці теракту проти заступника голови СБУ Василя Горбатюка, став достойним сином свого батька — генерала, що в радянські часи непогано «піднявся», отримавши генеральські квартири в м.м.Чернівцях, Сімферополі, Ялті, Ужгороді, Львові, паралельно побудувавши за чужий рахунок генеральські хатинки в цих містах. На грошенята від їх продажі невдаха — терорист організував непоганий бізнес у Львові, дивіденди від якого одержує і молодший брат. Дійсно А.Тарновецький став якщо не генералом, то справжнім полковником від злодійства. Зокрема, перебуваючи на посаді начальника відділу захисту економіки держави, він сприяв голові правління Сідляру в незаконній приватизації Чернівецького машинобудівного заводу і створенні ТОВ «Машзавод», яке заволоділо багатомільйонним державним майном заводу. Доля А.Тарновецького склала аж 15%, замість традиційних для «відкату» 10%. На початку кожного місяця в кабінеті Сідляра А.Тарновецький отримує 10 тисяч доларів — свою долю від дивідендів. Далі їде в банк, кожен раз в інший. Обережний! У взаємодії з начальником обласної податкової міліції Боднарем Тарновецький кришує все незаконне виробництво і збут в області фальсифікованих лікеро — горілчаних напоїв на спиртах Карабчівського, Лужанського та Вашківського спиртзаводів. Шантажуючи за численні зловживання і системне розкрадання бюджетних коштів керівництво ВАТ «Дністрогідроенерго», про які йому стало відомо від заступника начальника відділу «К» УСБУ Рєзанова, Тарновецький взяв в особисте користування під виглядом оренди за 1 грн в місяць автомобіль «Опель «Омега», налагодив отримання постійної матеріальної допомоги нз свою користь. З перемогою «помаранчевої» революції Тарновецький заховав партійний квиток № 3 СДПУ(о) та при допомозі татусевих зв’язків, які видавали його новій владі як організатора руху спротиву на Буковині,ринув на співбесіди в Київ. І без диктанту, який А.Тарновецький не здатен написати і на «двійку», досвідчений котррозвідник В. Скибінецький г’обзчк.в, ще перед ним сидить надто дебілкувата, тупа, неотесана,невихована людина, навіть як на генеральського синка. Як осла його перетягували з класу в клас в школі, те саме — в інституті, таке ж — і на оперативній ниві. Це, про себе, відмітив і А.Кожем’якін, хоча знав, що всім своїм успіхам теж завдячує лише генеральському корінню. Здавалося, що плани Тарновецького і Гавриша порушить прихід у 2005 році на посаду начальника Чернівецького УСБУ принципового Степана Качура, що заради результату порушив кримінальну справу на рідного брата, кажуть, що посадив би й маму. Але « талановиті» зами, рівно ж як і злодій у погонах Куценко, швидко помітили слабинку шефа — пляшка Закарпатського коньяку зранку, шоколадка і пляшка у вечорі та принциповості Степана Ілліча як не бувало, роби що хочеш. Тарновецький і Гавриш розпочали «деребан» 4 гектарів військового містечка, розташованого між вулицями Кутузова, Фрунзе і Червоноармійською. Добра частина землі за безцінь перейшла у власність кума Тарновецького Блащука, власника автосалону «Автоплаза», за що зами отримали від нього новенькі легковики «Субару «Імпреза» та «Субару «ФИван Петровичер».Кредит оплачує з власної кишені Блащук, а юродиві зами засвідчують такими придбаннями свою бідність. У багатоквартирному будинку, збудованому на цій території, А.Тарновецький отримав квартиру розміром в… цілий під’їзд, замість 10 сімей молодих оперативників, які платять по 100 -150 доларів за проживання в «куті». Синуля в один момент «переплюнув» татуся — генерала, який «щипав» нерухомість від держави все своє свідоме життя. Чадолюбиві Тарновецький, Гавриш і Куценко також вже зробили ремонти за державний кошт і зарезервували квартири для своїх синів, яких почали оформляти в СБУ для продовження злодійських династій. Не губив даремно часу і відсунутий Кіцулом від контрабандного корита Гавриш. У спілці з Тарновецьким, при допомозі співробітників Шарагова і Рєзанова,за спиною у Степана Ілліча, він взяв під кришу контрабандиста Лучика, відомого всій державі як людина, що контрабандою ввозить найдорожчі автомобілі для найбагатших людей. В якості подарунка Гавриш отримав від більярдні ,бари, будинки розпусти. У зв’язку з входженням України в євроінтеграційні процеси Кушнір та Глуговський викупили декілька гектарів землі в районі КПП «Порубне», де намагаються розпочати будівництво ліцензійних складів та митного терміналу тощо. Зробити це було неважко, адже голова Глибоцької РДА ,на території району якої знаходиться КПП «Порубне», як і начальник Глибоцького РВ УМВС, є шваграми Кушніра. Всі святкові столи, святкові прийоми теперішнього губернатора Буковини проходять лише в Глибоці і лише в Кушніра. Постійними гостями саун з повіями Кушніра були й начальники УСБУ Кіцул та Качур. Завсігдатаями там також є співробітники підрозділів по боротьбі з контрабандою як Вадул — Сиретської митниці, так і УСБУ в Чернівецькій області. В кінці лютого поточного року правоохоронні органи Румунії затримали автомобіль з контрабандними цигарками на суму 900 тис доларів США, який прослідував з Чернівецької області в Румунію через КПП «Порубне». По даному факту за інформацією румунської сторони прокуратурою Чернівецької області порушено кримінальну справу за фактом контрабанди та скоєння посадових злочинів . Вказаний канал організував відомий на Буковині контрабандист Герман, роботу якого прикривали співробітники УСБУ Шарагов, Резанов, Гавриш, перший заступник начальника УМВС області Балацький та його друг і одногрупник начальник УМВСУ в Чернівецькій області Васілов, котрого, до речі, його корумповані зв’язки в Києві успішно проштовхують на посаду Першого заступника начальника УСБУ в Чернівецькій області на підмогу Гавришу і Тарновецькому, а також заст. начальника Вадул — Сиретської митниці Добровольський і 1-й зам нач управління податкової міліції, а заодно кум Германа, Паланійчук. Вказаний канал діє на Буковині 2 роки поспіль. За цей час кордон перетнули понад 100 атомашин Германа, завантажених цигарками. Розмір перевезеного вантажу сягає 90 млн доларів США, заробіток контозбанлистів близько 20 млн доларів. Дану інформацію неодноразово висвітлювали перед керівництвом держави, але на жаль з невідомих причн не бралося до уваги. Чому злодії у погонах досі продовжують бізнесувати в СБУ на кервіних посадах? Кому це вигідно? Ганьба!

Автор: Иван Бесценный, специально для ustav.press

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *